Конспекти уроків

УРОК № ____

 ТЕМА. ДІЇ СОЛДАТА У НАСТУПІ У СКЛАДІ МЕХАНІЗОВАНОГО ВІДДІЛЕННЯ.

Навчальна група:  2  (10 клас)

Час: _________________________

Місце: тактичне поле.

Мета:  Навчитися діям солдата у наступі у складі механізованого відділення.

Обладнання: Методичні матеріали, компас, карта, макети автоматів, лопатки.

План уроку

1.Похідний і бойовий порядок механізованного відділення

2. Дії при підготовці до наступу і порядок руху в атаку

3. Способи знищення противника в ході атаки

 4. Висування солдата при наступі з ходу і зайняття їм місця у бойовому порядку відділення

5. Подолання загороджень

6. Дії на місцевості, яка забруднена радіоактивними (отруйними) речовинами

Хід уроку

  І.Шикування. Привітання. Виконання гімну України,огляд зовнішнього вигляду, вихід на вулицю.

 II. Оголошення теми, мети та завдань уроку

 ІІІ. Відпрацювання основних питань.

 IV. Контрольне опитування.

 V. Підведення підсумків.

VI. Домашнє завдання.

Розповідь вчителя.

1.Похідний і бойовий порядок механізованного відділення

Солдат в бою, як правило, діє у складі якого-небудь тактичного підрозділу. Він є його сполучною ланкою, адже якими б знаннями та навичками солдат не володів, він не може водночас бути снайпером, знищувати танки та підносити боєприпаси. Механізоване відділення – це найменший тактичний підрозділ, який організаційно входить до складу механізованого взводу.

У наступі солдат діє в складі відділення. Задачу на наступ він одержує від командира відділення. Отримавши бойову задачу, він усвідомлює: орієнтири, склад, положення і характер дії противника, місце розташування його вогневих засобів; задачу взводу, відділення і свою задачу - місце в цепу відділення; цілі для ураження і порядок ведення вогню; номер танка, за яким буде діяти відділення, місце і порядок спішування з БТР (БМП), порядок подолання загороджень і перешкод; сигнали оповіщення, керування і взаємодії; час готовності до наступу

 При виконанні бойових завдань і залежно від обстановки механізоване відділення може діяти у похідному або бойовому порядку.

Похідний порядок – це шикування відділення в колону по одному або по два. Застосовується на марші, при розвитку наступу, переслідуванні противника, проведені 2 маневру. Похідний порядок повинен забезпечувати високу швидкість руху, швидке розгортання в бойовий порядок, меншу уразливість від вогню противника, підтримання стабільного управління.

 Бойовий порядок – це шикування механізованого відділення для ведення бою. Він має відповідати поставленому завданню і забезпечувати: успішне ведення бою; повне використання в бою всіх вогневих засобів, бойових можливостей відділення, наслідків вогневих дій і вигідних умов місцевості; здійснення маневру; стійкість і активність в обороні; меншу уразливість від вогню противника; підтримання безперервної взаємодії. Бойовий порядок відділення в наступі складається з цепу і БТР (БМП). Інтервали між солдатами в цепу – 6-8 м (8 – 12 кроків). Отже, фронт наступу відділення 50 м. Такі інтервали забезпечують успішне виконання поставленого завдання і необхідне розосередження відділення з метою зменшення втрат від вогню противника, дають можливість командувати голосом і підтримувати взаємодію між солдатами у цепу. БТР(БМП) рухається за цепом на фланзі відділення, а іноді й усередині цепу, підтримуючи наступ вогнем. Під час атаки (атака – це поєднання стрімкого руху в бойовому порядку підрозділів і частин з вогнем найвищої щільності з метою знищення противника в найвирішальніший момент наступу) цеп звичайно рухається за танками на такій відстані, щоб не постраждати від розривів снарядів своєї артилерії і при цьому забезпечувати надійну підтримку танків вогнем стрілецької зброї.

Знання кожним солдатом свого місця у похідному і бойовому порядку, вміння швидко і чітко перешикуватися забезпечують вирішальну перевагу над противником.

2. Дії при підготовці до наступу і порядок руху в атаку

У наступі солдат діє у складі відділення. Задачу на наступ він отримує від командира відділення. Отримавши бойову задачу, він усвідомлює: орієнтири, склад, положення і характер дії противника, місце розташування його вогневих засобів; задачу взводу, відділення і свою задачу - місце в цепу відділення; цілі для ураження і порядок ведення вогню; номер танка, за яким буде діяти відділення, місце і порядок спішування з БТР (БМП), порядок подолання загороджень і перешкод; сигнали оповіщення, управління і взаємодії; час готовності до наступу.

 Успішні дії солдата багато в чому залежать від того, як він підготувався до наступу. Він перевіряє справність зброї і готує її до бою, перевіряє наявність боєприпасів (при необхідності поповнює їхній запас), справність засобів індивідуального захисту і готує собі пристосування для швидкого виходу з траншеї, для цього влаштовує сходинки або поглиблення в передній крутості окопу.

При підготовці до наступу вночі солдат, крім того, вивчає місцевість у напрямку руху, запам'ятовує місцеві предмети, що можуть служити орієнтирами вночі, вивчає напрямок руху за азимутом. Солдати, які мають зброю з нічними прицілами, перевіряють їх. Для коректування вогню в ночі магазини споряджаються додатково патронами з трасируючими кулями.

До початку руху в атаку солдат веде вогонь по противнику. З підходом танків, у взаємодії зякими буде діяти механізований підрозділ, до вихідного положення для наступу по команді „Відділення, приготуватися до атаки” він дозпоряджує магазин патронами, готує гранати, потім приєднує до автомата штик-ніж, установлює приціл «П» або „3” і закріплює предмети спорядження так, щоб вони не заважали руху. Після проходження танків солдат ставить ногу на сходинку (у поглиблення) впирається ногою в бруствер окопу в готовності швидко залишити його. Спостереження за противником при цьому не припиняється.

 По команді «Відділення, в атаку- вперед» солдат одночасно з іншими солдатами швидко вистрибує з окопу ( траншеї) і рухається вперед бігом або прискореним кроком у цепу відділення за танком. При русі в цепу відділення солдат рівняється по переднім, витримує встановлений інтервал і своїм вогнем знищує вогневі засоби противника, у першу чергу протитанкові. Наблизившись до траншеї, зайнятої противником на 30 – 35 м, він не затримуючи 3 рух, кидає ручну гранату в траншею, потім стрімко кидком з криком «ура» долає відстань, яка залишилась. Противника, що залишився на передньому краї солдат знищує вогнем в упор, ручними гранатами або в рукопашній сутичці і без зупинки просувається у зазначеному напрямку.

3. Способи знищення противника в ході атаки

У ході атаки солдат знищує противника вогнем на ходу, з коротких зупинок, ручними гранатами, штиком і прикладом.

 Вогонь на ходу ведеться навскидку. При веденні вогню автомат вскидається до плеча з одночасною постановкою на землю лівої ноги. Стрільбу роблять під час переносу лівої ноги, не сповільнюючи руху. При цьому лікоть лівої руки до боку не притискається, а лікоть правої руки утримується на рівні плеча. При веденні вогню на ходу з прикладом, притиснутим до боку, автомат міцно утримують лівою рукою за цівку, а правою рукою щільно притискають приклад до правого боку. У ціль він направляється спочатку поворотом корпуса, а потім рухом лівої руки вправоруч (ліворуч).

Метання гранати в ході атаки робиться по команді «Гранатами – вогонь» або самостійно. Для цього необхідно взяти зброю в ліву руку, а правою рукою вийняти гранату із сумки. Лівою рукою, утримуючи автомат, зжати (випрямити) кінці запобіжної чеки і, взявшись за кільце вказівним або середнім пальцем витягти її із запала. Не сповільнюючи руху, кинути гранату в ціль.

Укол штик-ножем наноситься швидко, влучно і сильно, не менш чим на половину довжини багнета. У залежності від обстановки він може виконаються без випаду і з випадом.

Удар прикладом збоку застосовується при зіткненні з противником, коли дії багнетом затруднені. Для нанесення удару треба різким рухом правої руки завдати удару приклада в ціль. У момент удару права нога виставляється трохи вперед.

4.Висування солдата при наступі з ходу і зайняття їм місця у бойовому порядку відділення

До початку наступу з ходу солдат у складі відділення розташовується в зазначеному командиром взводу місці, усвідомлює отриману задачу і готується до наступу. До переднього краю оборони противника висування здійснюється на БТР (БМП). Для атаки в пішому порядку солдат у складі відділення спішується, займає своє місце в бойовому порядку, та веде інтенсивний вогонь на ходу. Якщо оборона противника надійно подавлена вогнем артилерії й ударами авіації, атака переднього краю оборони противника здійснюється на БТР (БМП). При цьому солдат веде вогонь зі своєї зброї через бійниці по вогневим засобам, які залишилися на передньому краї і живій силі противника.

5. Подолання загороджень

Загородження, перед переднім краєм оборони противника, солдат долає по проходу в складі відділення бігом слідом за танком. При підході відділення до проробленого в загородженні проходу за наказом командира «Відділення, за мною, в прохід у мінно-вибуховому загородженні, у колону по одному (по два), бігом – РУШ» солдат бігом займає своє місце в колоні відділення і долає загородження. Треба пам'ятати, що затримка неприпустима, інакше противник може нанести своїм вогнем значні втрати. Подолавши загородження, солдат за наказом командира «Відділення, у напрямку такого-то предмета до бою-ВПЕРЕД» займає своє місце в цепу і стрімко продовжує атакувати.

6. Дії на місцевості, яка забруднена радіоактивними (отруйними) речовинами

У результаті застосування противником зброї масового ураження на полі бою можуть виникати забруднені ділянки місцевості. Тому при наступі солдату необхідно бути уважним, щоб вчасно знайти такі ділянки і доповісти про них командирову. При подоланні забруднених ділянок місцевості солдати, що знаходяться в бронетранспортерах, одягають протигази, а в БМП і танках включається система захисту від зброї масового ураження. Рух здійснюється на максимальній швидкості у напрямку, що забезпечує найменше ураження. При діях у пішому порядку, на відкритих машинах для подолання ділянок місцевості, забруднених радіоактивними речовинами, солдат одягає протигаз та загальновійськовий захисний комплект. Ділянки місцевості солдат долає довгими і стрімкими перебіжками, для зупинки вибирається місце з низькою рослинністю. Діючи на забруднених місцевостях, не можна без потреби торкатися до місцевих предметів, приймати їжу і пити. Після подолання забрудненої ділянки засоби захисту знімають.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

 1. Як ви вважаєте, що спільного і відмінного у діях БМП та БТР під час атаки переднього краю противника?

 2. Спробуйте обґрунтувати, чому під час атаки поруч з командиром відділення повинен бути кулеметник та гранатометник

3. Як ви вважаєте, чому в бойовому порядку механізованого відділення під час наступу відстань між солдатами повинна бути 6 – 8 м ?

4. Чому долаючи мінно-вибухові загородження противника, відділення рухається за танком в колону по два?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.Самостійно відпрацювати та закріпити викладений матеріал.

 Вчитель предмету «Захист Вітчизни»                        А.Г. Марущак

УРОК № ___

Тема.Поняття про бій. Характеристика загальновійськового бою. Види вогню та маневру, їх значення в бою.

Навчальна група:  2 (10 клас)

Час:_________________________

Місце:  кабінет «Захист Вітчизни»

 Мета: Дати основні поняття про бій, його основні характеристики.

Обладнання: Методичні матеріали, схеми, підручник, плакати.

План уроку

1. Поняття про бій.

2. Характеристика загальновійськового бою.

3 . Види вогню та маневру, їх значення в бою.

Хід уроку

І. Шикування. Привітання. Виконання гімну України», огляд зовнішнього вигляду, захід у клас, розміщення.

II. Оголошення теми, мети та завдань уроку

ІІІ. Відпрацювання основних питань.

 IV. Контрольне опитування.

V. Підведення підсумків.

 VI. Домашнє завдання.

Розповідь вчителя.

 Бій як основна форма тактичних дій військ — це організовані й узгоджені щодо місця, часу, ударів, вогню і маневрів дії війська з метою знищення противника або відбиття його ударів в обмеженому районі.

 Сучасний загальновійськовий бій ведеться об'єднаними зусиллями усіх військ, які беруть у ньому участь, із застосуванням танків, бойових машин піхоти, бронетранспортерів, артилерії, протиповітряної оборони, літаків, вертольотів та іншого озброєння і техніки. Основними рисами сучасного загальновійськового бою є рішучість, напруженість і швидкоплинність, динамічність, швидкий перехід від одних дій до інших, одночасні потужні вогневі дії на велику глибину. Розглянемо детальніше кожну з них.

 Рішучість полягає в прагненні особового складу всіма наявними засобами, за короткий строк і з найменшими втратами знищити противника і здобути повну перемогу. Це досягається всебічним знанням противника, сміливістю, наполегливістю і завзяттям особового складу при виконанні бойових завдань, швидким використанням наслідків вогневого удару, а також результатів вогню своєї зброї, вмілими та ініціативними діями всього особового складу. Рішучість у бою забезпечується також високими морально-бойовими якостями військовослуж- бовців, їхньою активністю та ініціативністю.

 Напруженість і швидкоплинність. Сучасні умови бою вимагають від солдата великого напруження моральних і фізичних сил. Застосування в бою сучасних засобів знищення і пересування, що мають велику потужність, обумовлює швидкоплинність бою. Це висуває нові, вищі вимоги до воїна; він має бути сильний духом, морально загартований, добре фізично підготовлений і здатний переборювати будь-які труднощі й нестатки; повинен володіти непохитною волею до перемоги; захищати командира в бою, бути готовим у випадку його поранення чи загибелі взяти на себе командування підрозділом; не залишати без дозволу командира своє місце в бою. В разі поранення воїн мусить вжити заходів щодо само- і взаємодопомоги і продовжувати виконання бойового завдання; якщо йому накажуть піти до медичного пункту, то треба взяти із собою особисту 2 зброю.Динамічність — це здатність до швидких переміщень сил і засобів з тим, щоб зайняти найвигіднішу позицію, порівняно з противником, для нанесення удару по ньому, ари цьому поєднуючи вогневі дії з рухом. Висока динамічність досягається виучкою особового складу, знанням своїх завдань, умінням робити правильні висновки з обставин, швидко приймати рішення і злагоджено діяти на полі бою. Виходячи з обстановки, що склалася, солдат повинен уміти знищувати противника вогнем з особистої зброї, озброєнням бойової машини, ручними осколковими гранатами* а в рукопашному бою — багнетом, прикладом, піхотною лопаткою, прийомами нападу і самозахисту, виявляти при цьому хоробрість, ініціативу і кмітливість, допомагати товаришам .

Швидкий перехід від одних дій до інших. Солдат повинен бути готовий: оборонятися; за наказом командира перейти в наступ; переслідувати противника стрімким маршем, як у пішому порядку, так і на машинах; захоплювати вигідні рубежі; переходити до оборони.

Усе кз можливо лише тоді, коли солдат уміє використовувати місцевість, швидко виривати окопи, обладнувати укриття, здійснювати маскування, долати загородження, перешкоди і зони зараження, встановлювати і розміновувати протитанкові та протипіхотні міни, проводити спе- ціальну обробку.

Наземно-повітряний характер бою став можливим завдяки значному підвищенню бойових можливостей військ, далекобійності та ефективності засобів знищення, тіснішій взаємодії 3 авіації з наземними військами. Солдат завжди повинен бути готовий діяти в тактичному повітряному десанті, розпізнавати повітряні цілі противника і вміло вести боротьбу з ними, знати бойові характеристики танків, інших бронемашин і протитанкових засобів противника, їх сильні й слабкі сторони, особливо найуразливіші місця. Одночасні потужні вогневі дії на велику глибину. Незалежно від того, де перебуває солдат — на передньому краї чи в глибокому тилу, він повинен постійно бути готовим захищатися від вогневих дій противника.

Види загальновійськового бою.

Основними видами загальновійськового бою є оборона і наступ. Оборона здійснюється умисно чи вимушено з головною метою — відбити наступ противника, завдати йому втрат і створити умови для переходу своїх військ у наступ. Наступ проводиться з метою повного розгрому противника і оволодіння важливими районами (об'єктами) місцевості.

Солдат зобов'язаний знати бойове завдання взводу й відділення та своє особисте, об'єм і послідовність обладнання фортифікаційних споруд, постійно вести спостереження, своєчасно виявляти противника і негайно доповідати про нього командирові» сміливо і рішуче діяти в наступі» стійко і наполегливо — в обороні.

Види вогню і маневрів у боюУ сучасному бою солдатові необхідно вміти вести вогонь з особистої зброї як самостійно, так і в складі підрозділу по окремих, групових і повітряних цілях, вдень і вночі, з різних положень .

 Вогонь розрізняють:— за тактичними завданнями, що вирішуються (на знищення, придушення, виснаження та ін.);— за видами зброї — зі стрілецької зброї, гранатометів, зброї бойових машин піхоти (бронетранспортерів), танків, артилерії, мінометів, протитанкових керованих ракетних комплексів, зенітних засобів та ін.;  — за способами ведення (прямою, напівпрямою наводкою, із закритих вогневих позицій та ін.); — за напруженістю стрільби (одиночними пострілами, короткими або довгими чергами, безперервний» кинджальний, залповий та ін,}; —за напрямами стрільби — фронтальний, фланговий та перехресний вогонь; — за способами стрільби — з місця, і зупинки, з ходу, з борту, з розсіюванням по фронту, з розсіюванням у глибину, по площі та ін.; — за видами вогню — по окремій цілі, зосереджений» загороджувальний, багатоярусний, багатошаровий та ін.

Вогонь буде ефективним, якщо його поєднувати з маневром. Олександр Суворов казав, що кожний солдат повинен знати свій маневр. Ця вимога для сучасного бою стала ще актуальнішою. Маневр силами і засобами проводиться з метою зайняття вигідного положення для ведення вогню по найуразливішому місцю в бойовому порядку противника, особливо у фланг і в тил, а також для виведення підрозділів з-під удару противника.

Видами маневру силами і засобами є: охоплення, обхід та відхід.

Охоплення — маневр, який здійснюється з метою виходу для удару у фланг противника,

Обхід — більш глибокий маневр, який здійснюється з метою виходу для удару по противнику з тилу.

Відхід — маневр, який застосовується з метою виведення своїх підрозділів з-під удару противника і зайняття вигіднішої позиції. Проводиться тільки з дозволу старшого командира. Маневр вогнем застосовується для ефективного ураження противника. Він полягає у зосередженні вогню взводу (відділення) по одній важливій цілі, в одночасному перенесенні вогню взводом по кількох цілях. Сучасний загальновійськовий бій докорінно відрізняється від боїв Другої світової війни. Широке впровадження ядерної та високоточної, вдосконаленої звичайної зброї, використання у військовій справі останніх досягнень науки і техніки змінили зміст бою. Це вже не тільки зіткнення мотострільців, танків та авіації, а й потужні вогневі удари по противнику, застосування найновіших засобів знищення, висока маневреність, просторовий розмах. Проте у сучасному загальновійськовому бою вирішальна роль, як і раніше, належить воїну, бо саме йому доводиться бути за пультом пускових установок і важелями бойових машин, десантуватися з неба і з моря, брати штурмом укріплення і зрештою здобувати перемогу в бою»

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

1.Назвіть основні риси і види сучасного загальновійськового бою,

2 Розкажіть про види вогню і а маневру в бою. Яке вони мають значення в бою?

3. Які роди і види військ можуть брати участь у сучасному загальновійськовому бою?

4. Що спільного і відмінного у поняттях «динамічність» «швидкоплинність» бою?

 5« Чим відрізняються поняття «кинджальний вогонь» і « зосереджений вогонь » ?

 6. Які роди і види військ можуть брати участь у сучасному загальновійськовому бою?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.Самостійно відпрацювати та закріпити викладений матеріал.

Вчитель предмету «Захист Вітчизни»                 А.Г.Марущак

УРОК № ___

Тема.Обовязки солдата в бою. Особиста зброя та екіпіровка солдата.

Навчальна група: 2 (10 клас)

Час:__________________________

Місце:  Кабінет «Захист Вітчизни» .

Мета: Розповісти про обов’язки солдата в бою, як екіпіруються сучасні солдати.

Обладнання: Методичні матеріали, схеми, підручник, плакати.

План уроку

 1 Обов’язки солдата в бою.

 2. Особиста зброя та екіпіровка солдата.

Хід уроку

Шикування. Привітання. Виконання гімну України, огляд зовнішнього вигляду, захід у клас, розміщення

 II. Оголошення теми, мети та завдань уроку

ІІІ. Відпрацювання основних питань.

IV. Контрольне опитування.

 V. Підведення підсумків.

VI. Домашнє завдання.

Розповідь вчителя.

1.     ОБОВ'ЯЗКИ СОЛДАТА В БОЮ.

У загальновійськовому бою важливою є роль сержантів і солдатів. Для досягнення перемоги над ворогом вони повинні досконало знати та утримувати в постійній бойовій готовності свою зброю і бойову техніку, майстер- но володіти ними та вміло застосовувати в бою. Крім того, кожний сержант і солдат повинен бути готовий замінити товариша, який вибув зі строю, тому знання суміжної військової спеціальності є обов'язковим.

Кожний сержант і солдат зобов'язаний:

 знати бойове завдання взводу» свого відділення (танка) та своє завдання;

знати організацію, озброєння, техніку та тактику під розділів противника, особливо бойові можливості його танків, інших броньованих машин та протитанкових засобів, їхні найуразливіші місця;

знати озброєння і техніку свого підрозділу;

знати розміри, обсяг, послідовність та терміни обладнання фортифікаційних споруджень;

уміти швидко обладнувати окопи та укриття, в тому числі із застосуванням вибухових речовин, здійснювати маскування;

у бою постійно вести спостереження, своєчасно виявляти противника і негайно доповідати про нього командирові;

 стійко і завзято діяти в обороні, сміливо і рішуче в наступі; знищувати противника, особливо його танки та інші броньовані машини, усіма способами і засобами;

вміло пересуватися на полі бою, вибирати вогневі позиції (місця для стрільби);

 виявляти хоробрість, ініціативу та спритність в бою, подавати допомогу товаришеві;

бути фізично міцним та витривалим, володіти прийомами рукопашного бою;

уміти розпізнавати повітряного противника і вести вогонь по його пролітаючих цілях зі стрілецької зброї; захищати командира в бою;

у випадку його поранення або загибелі сміливо брати на себе командування підрозділом; знати способи захисту від зброї масового ураження та високоточної зброї противника;

 уміло використовувати місцевість, засоби індивідуального захисту та захисні властивості машин;

долати загородження, перешкоди та зони зараження, встановлювати та знешкоджувати протитанкові та протипіхотні міни, проводити спеціальну обробку;

без дозволу командира не залишати свого місця в бою;

при пораненні або ураженні радіоактивними, отруйними речовинами, біологічними засобами, а також запалювальною зброєю вживати необхідних заходів само і взаємодопомоги, і, лише отримавши наказ відправитися на медичний пункт, солдат може піти з поля бою, взявши із собою особисту зброю;

при неможливості самостійно пересуватися слід відповзти зі зброєю в укриття і чекати санітарів;

уміти готувати озброєння та боєприпаси до бойового застосування, швидко споряджати патронами обойми, магазини, стрічки;

слідкувати за витрачанням боєприпасів та заправленням бойової машини піхоти (бронетранспортера), танка пальним, вчасно доповідати своєму командиру про використання 0,5 і 0,75 носимого (возимого) запасу боєприпасів та заправлення пальним;

 при пошкодженні бойової машини піхоти (бронетранспортера), танка швидко вживати заходів щодо їх відновлення. У сучасному бою солдат повинен уміти непомітно і швидко пересуватися будь-якою місцевістю під вогнем противника і водночас безперервно спостерігати за ним, вести прицільний вогонь із своєї зброї, вибирати позиції, дасі б надавали йому перевагу над противником, і швидко їх обладнувати, знищувати усіма способами танки і броньовані машини противника. Широке впровадження ядерної та високоточної, вдосконаленої звичайної зброї, використання у військовій справі останніх досягнень науки і техніки змінили зміст бою«: Це вже не тільки зіткнення мотострільців, танків та авіації, а й потужні вогневі удари по противнику, застосування найновіших засобів знищення, висока маневреність, просторовий розмах. Проте у сучасному загальновійськовому бою вирішальна роль, як і раніше, належить воїнові, бо саме йому доводиться бути за пультом пускових установок, за важелями бойових машин, десантуватися з неба і з моря, брати штурмом укріплення і зрештою здобувати перемогу в бою.

2.     ОСОБИСТА ЗБРОЯ ТА ЕКІПІРОВКА СОЛДАТА.

Для успішного ведення бою солдат озброюється та екіпірується. Особистою зброєю солдата є: або автомат (АКМ), або ручний кулемет (РКК), або ручний протитанковий гранатомет (РПГ), або снайперська гвинтівка (СГ). Крім того, у солдата повинні бути необхідна кількість боєприпасів, ручні осколкові гранати, а також можуть бути протитанкові гранати. До носильної екіпіровки входять: польове спорядження, стальний шолом, протигаз, піхотна лопатка, фляга з водою, плащ-накидка, комплект польового обмундирування. Крім того» у солдата обов'язково має бути речовий мішок а такими речамж казанок, кухоль, ложка, сухий пайок, індивідуальна аптечка, засоби знезараження води, предмети особистої гігієни. Усе це становить ту частину екіпірування, яка перевозиться БМЇІ, БТР або автомашиною і розміщується згідно з рекомендаціями. Солдат зобов'язаний тримати особисту зброю та екіпіровку в справному стані, постійно стежити за витрачанням боєприпасів, вчасно доповідати про те* що половину боєприпасів витрачено,

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО.

1. В чому полягають обов’язки солдата в бою?

 2. Яку приблизно вагу мають озброєння та екіпірування?

 3. Що входить до екіпіровки солдата?

4. Де і як розміщуються солдатські речі та військове майно під час бою, походу?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.Самостійно відпрацювати та закріпити викладений матеріал.

Вчитель предмету «Захист Вітчизни»                             А.Г.Марущак

УРОК № ___

Тема. ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА МЕХАНІЗОВАНОГО ВІДДІЛЕННЯ.ЙОГО ОЗБРОЄННЯ ТА БОЙОВІ МОЖЛИВОСТІ.

Навчальна група:  2 (10 клас)

Час:__________________________

 Місце: кабінет «Захист Вітчизни».

Мета: : Дати основні поняття про організаційну структуру механізованого відділення на БТР (БМП), бойові можливості та озброєння.

 Обладнання: Методичні матеріали, схеми, підручник, плакати.

План уроку.

1.Організаційна структура механізованого відділення на БТР (БМП)

2.Озброєння механізованого відділення

 3.Бойові можливості механізованого відділення

Хід уроку

І.Шикування. Привітання. Виконання гімну України, огляд зовнішнього вигляду, захід у клас, розміщення.

II. Оголошення теми, мети та завдань уроку.

 ІІІ. Відпрацювання основних питань.

IV. Контрольне опитування.

V. Підведення підсумків.

VI. Домашнє завдання.

                                                  Розповідь вчителя.

1.Організаційна структура механізованого відділення на БТР (БМП)

Найменший тактичний підрозділ призначений для ведення бойових дій у Збройних Силах України є механізоване відділення (Мвід). Його завдання – мобільно й ефективно боротися з особовим складом противника, його броньованими цілями, проводити розвідку, пересуватися та здійснювати марш на бойовій машині. До механізованого відділення як до організаційно-штатної одиниці входять;

 Організаційно-штатна структура механізованого відділення;

 К - командир відділення. Озброєний автоматом (АК-74). Накази віддає голосом або, перебуваючи у своїй бойовій машині піхоти (БМП) чи бронетранспортері (БТР), переговорного устрою. Під час дій в пішому порядку управляє РПГ-7 АК-74 АКС- 74у АКС- РКК-74 74у АК- АК-74 АК-74 74 АК- 74 Механізоване відділення 8 чоловік К В НК Кул Г ПГ С СС 2 підлеглими голосом, сигнальними засобами та особистим прикладом.

В (МВ) - механік-водій БТР (водій БМП), озброєний автоматом АК-74). Основне завдання – утримувати у технічно-справному стані бойову машину і вміло керувати нею в бою. На бойовій машині є радіостанція, прилад для визначення зараження місцевості, система колективного захисту від зброї масового ураження (ЗМУ).

НК(НО) – навідник-кулеметник БТР (навідник-оператор БМП), озброєний автоматом АКС-74у.Основне завдання –вести вогонь з бойової машини, а саме: на БМП – із протитанкових керованих ракет, що здатні уражати броньовані цілі на відстані понад 3,5 км; із 30- міліметрової автоматичної гармати, що здатна знищувати не тільки наземні цілі, а й повітряні; зі спареного з гарматою кулемета 7,62 мм; на БТР – із крупнокаліберного кулемета 14,5 мм, що здатний пробивати легко броньовані цілі на відстані 2 км; зі спареного з ним кулемета 7,62 мм.

Кул – кулеметник, озброєний ручним кулеметом (РКК-74). Завдання – вражати групові цілі противника.

 Гр. – гранатометник. Озброєний ручним протитанковим гранатометом (РПГ-7) та АКС-74у. Завдання – уражати броньовані цілі противника на відстані до 500 м

ПГ - помічник гранатометника. Озброєний автоматом АК-74. Основне завдання – переносити гранати, допомагати гранатометникові, забезпечувати його маневр підчас бою.

С – стрілець. Озброєний автоматом АК-74. Основне завдання – знищувати живу силу противника.

 СС – старший стрілець. Озброєний автоматом АК-74. Він є заступником командира відділення. У кожного солдата є також дві ручні гранати (Ф-1 або РГД-5), а на відділення видаються ще ручні (РКГ-3) та реактивні протитанкові гранати (РПГ-18)

2.Озброєння механізованого відділення.

Бойові машини БТР та БМП, на яких діє механізоване відділення, призначені для перевезення особового складу і підтримки бою. Вони мають велику швидкість пересування, успішно долають водні перешкоди, бездоріжжя, болото та глибокий сніг; обладнані системою протиатомного колективного захисту та приладами нічного бачення. Мають характеристику:  Бойова машина піхоти ( БМП-2)  Бронетранспортер БТР-80. Ручний кулемет Калашникова РКК-74. На озброєнні відділення ще є ручний кулемет Калашникова (РКК -74), ручний протитанковий гранатомет (РПГ–7), автомати Калашникова (АК – 74), ручні осколкові гранати (РГД – 5, Ф-1)  та ручні кумулятивні протитанкові гранати (РКГ – 3) або ручні протитанкові гранатомети (РПГ – 18) . Озброєння відділення за своїми тактико-технічними характеристиками не скільки не гірше за стрілецьку зброю іноземних армій. При вмілому використанні озброєння, відділення здатне виконати любу поставлену задачу. Ручний протитанковий гранатомет РПГ-7  Ручні гранати: а – РГД-5; б – Ф-1 а) б)  Автомат Калашникова АК-74 Н.Протитанкові засоби: а) граната РКГ-3; б) гранатомет РПГ-18 3.Бойові можливості механізованого відділення.

 Бойові можливості – це кількісні та якісні показники, що характеризують можливість підрозділу виконати визначені завдання за встановлений час у конкретних умовах тактичної обстановки. Вони залежать від кількості особового складу, рівня його бойової підготовки, морально-бойового стану, наявності та стану зброї і техніки, рівня підготовленості та вміння командирів керувати підрозділами, від організаційної структури підрозділу, його забезпечення матеріальними засобами. На бойові можливості суттєво впливають характер протидії противника, умови місцевості, стан погоди та час доби. Бойові можливості механізованого відділення характеризуються його вогневими та маневровими можливостями.

Механізоване відділення здатне вести боротьбу з танками та броньованими машинами, знищувати його вогневі засоби та живу силу. Воно може знищувати у наступі 1 танк( бронетранспортер) та групу піхоти; в обороні – 1-2 танки(бронетранспортери) та 12-15 солдат противника.

 В наступі маневрові можливості відділення характеризуються темпом наступу, а в обороні - здатністю змінювати позиції за визначений час.

Таким чином, механізоване відділення, обороняючи позицію, може відбити атаку до двох мотопіхотних відділень противника, а ведучи наступ, знищити до одного мотопіхотного відділення або якусь окрему ціль на напрямку наступу.

 В обороні та у наступі механізоване відділення, як правило, діє у складі механізованого взводу, у розвідці чи охороні може діяти самостійно. В залежності від бойової задачі, характеру місцевості та інших умов обстановки відділення може діяти на БМП (БТР), в пішому порядку ( на лижах), а інколи і десантом на танку.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО.

1. Для чого необхідно мати в організаційно-штатній структурі механізованого відділення командира?

 2. Які обов’язки в бою буде виконувати помічник гранатометника?

3. Які буде використовувати ручні гранати механізоване відділення при веденні наступального бою?

4. Хто може посилювати механізоване відділення (взвод) для того, щоб підвищити бойові можливості?

 V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

1.Самостійно відпрацювати та закріпити викладений матеріал.

 Вчитель предмету «Захист Вітчизни»                                           А.Г.Марущак

УРОК № ___

 Тема. ПОНЯТТЯ ПРО ВОГНЕВУ ПОЗИЦІЮ В ОБОРОНІ. ВИМОГИ ДО ВИБОРУ МІСЦЯ ДЛЯ ВЕДЕННЯ ВОГНЮ, ТА СПОСТЕРЕЖЕННЯ. ПРИЙОМИ ТА ПРАВИЛА ОБЛАДНАННЯ І МАСКУВАННЯ ОКОПУ ДЛЯ СТРІЛЬБИ ЛЕЖАЧИ.

Навчальна група: 2 (10 клас)

час:__________________________

Місце: кабінет «Захист Вітчизни».

 Мета: : Дати основні поняття про вогневу позицію в обороні, вимоги до вибору місця для ведення вогню, та спостереження, прийоми та правила обладнання і маскування окопу для стрільби лежачи.

 Обладнання: Методичні матеріали, схеми, підручник, плакати.

План уроку

 1.Вибір та обладнання позиції для стрільби і місця для спостереження.

2.Нормативні розміри окопів - для стрільби лежачи; - для стрільби з коліна; - для стрільби стоячи.

Хід уроку

І.Шикування. Привітання. Виконання гічну України», огляд зовнішнього вигляду, захід у клас, розміщення.

 II. Оголошення теми, мети та завдань уроку .

ІІІ. Відпрацювання основних питань.

IV. Контрольне опитування.

V. Підведення підсумків.

VI. Домашнє завдання.

Розповідь вчителя

 1.Вибір та обладнання позиції для стрільби і місця для спостереження. Важливе значення для здобуття перемоги має і те» наскільки правильно солдат вибере місце для ведення вогню і спостереження за противником.

 На місцевості солдат відшукує природне укриття (канава, вирва, колода тощо), потім оглядає все довкола і непомітно переміщується до нього. Перш ніж розпочати обладнання позиції, необхідно швидко вивчити місцевість, звернувши особливу увагу на низини, канави, борозни та інші укриття, що їх противник може використати для непомітного наближення.

Вивчивши місцевість і переконавшись у правильності вибору місця, солдат починає рити окоп для стрільби лежачи . Зброю кладе справа від себе на відстані простягненої руки стволом у напрямі противника, повернувшись на лівий бік, виймає піхотну лопатку і, тримаючи її за держак обома руками, ударами до себе підрізає дерен. Знявши дерен, складає його збоку, щоб після риття окопу його можна було використати для маскування бруствера; землю викидає спочатку вперед, потім убік, щоб захистити себе від куль, осколків снарядів, мін.

 Якщо перед окопом є чагарник або висока трава, то з метою поліпшення огляду й обстрілу потрібно розчистити їх непомітно для противника. Крім того, слід підготувати автомати і кулемети для ведення вогню вночі. Для автомата робиться в бруствері жолобок з таким розрахунком, щоб покладений в нього автомат був наведений точно у вказаному командиром напрямі. Краї жолобка утрамбовують і обкладають дерном. Кілочки-обмежувачі забивають по два біля цівки і приклада автомата. По можливості кілочки замінюють рогатками.

 Під час роботи голову треба тримати якомога ближче до землі, але так, щоб можна було вести постійне спостереження за противником.

Викопавши передню частину окопу на глибину 20 см, солдат пересувається трохи назад і продовжує рити його далі. Ширина готового окопу — 60 см, довжина — 170 см.

Надалі окіп удосконалюється: його поглиблюють і роблять придатним для стрільби з коліна  і стоячи). Глибина готового окопу: для стрільби лежачи — до ЗО см, для стрільби стоячи — до 110 см. Висота бруствера — 30-60 см

 IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

1 Як вибирається позиція для бою?

2. Як копається окоп?

3. Розміри окопів для стрільби лежачи, с коліна, стоячи.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 1.Самостійно відпрацювати та закріпити викладений матеріал.

 Вчитель предмету «Захист Вітчизни»                                         А.Г. Марущак

УРОК № ___

 Тема. СПОСТЕРІГАЧ, ТА ЙОГО ОБОВ’ЯЗКИ. ВИБІР МІСЦЯ ДЛЯ ВЕДЕННЯ СПОСТЕРЕЖЕННЯ. СПОСОБИ ВИВЧЕННЯ МІСЦЕВОСТІ. ВИЯВЛЕННЯ ЦІЛЕЙ ТА ДОПОВІДЬ ПРО ЇХ ЗНАХОДЖЕННЯ. Навчальна група: 2 (10 клас)

 Час:__________________________

 Місце: кабінет «Захист Вітчизни».

 Мета: Дати основні поняття про вимоги які висуваються до вибору і зайняття місця солдатом, якого призначено спостерігачем.

Обладнання: Методичні матеріали, схеми, підручник, плакати.

План уроку

 1. Вимоги висуваються до вибору і зайняття місця солдатом, якого призначено спостерігачем.

2. Алгоритм дій спостерігача.

 3. Рішення ситуативних завдань.

Хід уроку

 І.Шикування. Привітання. Виконання гімну України, огляд зовнішнього вигляду, захід у клас, розміщення.

 II. Оголошення теми, мети та завдань уроку.

 ІІІ. Відпрацювання основних питань.

 IV. Контрольне опитування.

V. Підведення підсумків.

VI. Домашнє завдання.

Розповідь вчителя.

1.Вимоги висуваються до вибору і зайняття місця солдатом, якого призначено спостерігачем.

Він мусить усе бачити й чути і при цьому залишатися непоміченим для противника. Місце має забезпечувати достатній огляд, маскування, укриття від вогню противника і мати зручні підходи. Не потрібно влаштовуватися на вершинах, горбах, біля одинокого дерева чи будинку, в невеликому гаю, тобто поблизу тих об'єктів місцевості, які привертають увагу противника і допомагають йому орієнтуватися.

 Найзручнішими для спостереження є окопи, канави, вирви від снарядів тощо. Місце для спостерігача в них обирається так, щоб позаду був насип, горбок чи пустир, і тоді постать спостерігача не вирізнятиметься на тлі неба. Поблизу предметів на місцевості (стовпа, дерева) спостереження ведеться з тіньового боку в положенні лежачи .

2.     Алгоритм дій спостерігача.

 Для зручності спостереження і детального огляду місцевості призначений спостерігачеві сектор умовно розбивається на такі три зони спостереження: 1) близька, найдоступніша для спостереження неозброєним оком, на відстані 400-500 м; 2) середня, до 1000 м; 3) далека, до межі видимості. Межі зон встановлюються за добре видимими орієнтирами або предметами на місцевості. Орієнтири визначаються справа наліво, від себе вдалину. Подивіться на малюнок 145 і спробуйте визначити, під яким номером буде визначено орієнтир: «дерево», «камінь», «далекий гай», «кущ» (відповідь у кінці теми).

Спостерігач спочатку оглядає усе довкола (в наступі — від себе до противника, в обороні — від противника до себе). Потім уважніше оглядає близьку зону (спостереження ведеться справа наліво за умовно визначеними орієнтирами від себе вдалину). Відкриті ділянки оглядаються швидше, закриті — детальніше. Про все помічене спостерігач доповідає командирові, не припиняючи спостереження. У доповіді спостерігач вказує орієнтир і відстань від нього (вправо, вліво, далі, ближче), те, що помічено, наприклад: «Орієнтир два — вліво 50, ближче — 2 100, біля пожовклого куща — кулемет противника».

3.     Рішення ситуативних завдань.

Спостереження є одним з основних способів ведення розвідки, від якої, як відомо, залежить успіх бою, а отже, дії солдата-спостерігача повинні бути грамотними і вмілими.

 IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО.

1. Де краще зайняти місце для спостереження?

2.Для чого необхідно після перебіжки відповзати вбік?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

1.Самостійно відпрацювати та закріпити викладений матеріал.

Вчитель предмету «Захист Вітчизни»                                            А.Г.Марущак